Музичний спів – складова творчого виховання дитини

Музика, мелодія, краса музичних звуків – важливий засіб морального та розумового виховання людини, джерело благородства серця і чистоти душі».


В. Сухомлинський

В Україні надзвичайно велике значення надають дитячому співу, тому що гармонійний розвиток людини, її культура, залежить від естетичного виховання, в тому числі, і музичного. Спів дуже корисний також для фізичного розвитку дитини. Він є своєрідною гімнастикою, яка зміцнює дихальну і серцево-судинну систему, розвиває і тренує слух, а це в свою чергу є гарантією того, що дитина буде чисто інтонувати будь-яку вокальну вправу чи пісню.

Для успішної роботи музичному керівнику необхідне знання особливостей розвитку голосу, самому володіти хорошим музичним слухом, правильно говорити, співати та розвивати у дітей увагу.

Навчити дитину слухати і чути те, про що говорить музкерівник, що він співає і грає, можна тільки при відповідній увазі з боку дітей. Тому, з перших занять бажано викликати у них інтерес до музики і прагнення оволодівати музичним мистецтвом.

Для того, щоб репертуар хору мав виховний вплив, він завжди повинен бути доступним, відповідати вимогам часу, а головне, відповідати віковим особливостям дітей як за змістом, так і за можливостями подолання вокально-хорових труднощів з урахуванням голосового навантаження та загального діапазону.

Частиною вокальної роботи музичного керівника з дітьми - є виховання здатності вчасно і виразно вимовляти словесний текст під час співу. Все це досягається за допомогою комплексу співочих вправ, добору репертуару з урахуванням вікових вокальних можливостей співаючих дітей, регулярного контролю за станом співацького апарату і рівнем засвоєння вокальних навичок кожною дитиною у виконанні різних пісень.

Невід'ємною складовою частиною національного виховання є музично-пісенна спадщина українського народу, його традиції, звичаї та обряди. Таким чином, співаючи пісні або виконуючи українські народні ігрові вправи та таночки, дитина привчається слухати і відтворювати свої почуття.
Музичний керівник ДНЗ№83 – Максунова Тамара Петрівна

Використання музичним керівником засобів та

знань у робот із дітьми , які мають порушення зору

Музика дарує маленькі досягнення, які допомагають дітям з порушеннями зору вільно діяти в середовищі однолітків, адже творчі успіхи мотивують на великі звершення. Значущість терапевтичного впливу музики для дітей полягає у широких можливостях корекції пізнавальної діяльності, емоційно-вольової, рухової сфер, в удосконаленні мовлення, в розвитку слухового та зорового сприймання.

Світ звуків заповнює простір дитини, компенсує недоліки зору. Зазвичай у таких дітей страждає дрібна моторика і артикуляційний апарат. На музичних заняттях застосовую гру на музичних інструментах, співаємо поспівки й пісні. Вокальні вправи спрямовані на укріплення діафрагми, голосового апарату, розвиток плавності мовлення.

Виконуючи вправи на дитячих духових інструментах — дудках, сопілках, свистиках розвиваємо дихання. У легенях під час гри посилюється кровообіг у грудній клітці дитини. Таким чином кровообіг покращується і в області очей. Це сприяє посиленій роботі м’язів навколо очей, сприяючи покращенню зору дитини.

Під час музичних занять діти виконують прості рухові дії під музику. Надалі діти танцюють у таночках, водять хороводи. Також діти розігрують фрагменти інсценованих казок, супроводжуючи дії очей жестами, вчаться передавати за допомогою звуків їхні характерні риси, настрій та особливості поведінки. З особливим захопленням діти грають на шумових і ударних музичних інструментах, адже з ними легко вправлятися.

Виступи дітей-солістів на святах розваги «Осінь-дивограй», «Андріївські вечорниці», «Щедрий вечір», «Весна», «Рідній матусі», «Івана Купала» тощо, - мають не тільки творчий, а також терапевтичний ефект.

Музика допомагає дітям адаптуватися до життєвих труднощів, покращити рухові та психічні функції, підвищити самооцінку, поліпшити стосунки з іншими дітьми, а найголовніше — сприяє подальшій інтеграції в суспільство.

Приклад вправи роботи з дітьми з порушенням зору:

Музична вправа «Їжачок»(для дітей від чотирьох років із вадами мовлення)

МЕТА:

· розвивати співочі навички;

· розширювати діапазон та гучність голосу;

· вдосконалювати координацію рухів;

· поліпшувати мовлення.

·

ОБЛАДНАННЯ: металофони

ХІД:

Музичний керівник розповідає фрагмент вірша «Їжачок», одночасно проплескаючи в долоні ритм -

«Їжачок, їжачок,
Весь твій одяг з голочок
»

Діти повторюють вірш, плескають у долоні, точно дотримуються метроритму вірша. Одночасно звертають увагу на артикуляцію, чіткість мовлення..

Музичний керівник проспівує розспівку дітям і супроводжує її рухами «показує» їжачка, сплітаючи та ховаючи пальчики (заховав голочки — показав голочки). Діти повторюють слова і рухи пальчиками. Музичний керівник пропонує виконати розспівку кілька разів, щоразу — з підвищенням на півтону, розпочинає від тоніки до терції, а потім — навпаки. Надалі до отриманого результату доєднують звучання від тихого до гучного.

Голос – робочий інструмент

Бережіть свій голос:

Дотримуйтеся бережливого «голосового режиму». Говоріть

спокійним, м’яким голосом, уникайте крику. Під час тривалої розмови

намагайтеся обмежити сторонній шум: закривайте вікна та двері,

вимикайте музику.

Контролюйте свій емоційний стан. Стрес негативно впливає на весь

організм людини.

Пийте чисту воду. Бажано випивати 6-8 склянок води на день, навіть якщо не відчуваєте спраги. Не забувайте пити воду під час коротких перерв на занятті.

Чергуйте спів і відпочинок. Дотримуйтеся розумних меж, коли йдеться

про тривалість та періодичність співу і тривалої розмови. Після кожного заняття робіть перерви, аби голос відновився.

Створюйте правильний мікроклімат у приміщенні. Температура

має становити +19…+23 °С. Не забувайте провітрювати приміщення. Оптимальна вологість повітря — 40-60%. За потреби користуйтеся зволожувачем повітря.

Гуляйте на свіжому повітріщодня, в будь-яку пору року і за будь-якої

погоди.

Загартовуйтеся.Поступове загартування допомагає запобігти

застудним захворюванням і, як наслідок, зберегти голос.

Звертайтеся до лікаря, коли захворіли. Часом для встановлення причини втрати голосу може знадобитися обстеження та консультації таких лікарів, як невролог, гастроентеролог, алерголог, пульмонолог, ендокринолог. За втрати голосу проконсультуйтесь з отоларинтгологом або фоніатором.

Не співайте під час хвороби й одразу після одужання. Це може

призвести до непоправних проблем із голосовими зв’язками.


Кiлькiсть переглядiв: 88

Коментарi