Бабич Марина Олександрівна

Закінчила у 2012 році Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Інститу корекційної педагогіки та психології. Отримал повну вищу освіту за спеціальністю "Корекційна освіта" та здобула кваліфікацію логопеда, практичного психолога спеціальних закладів освіти.

Мовленнєвий апарат, його будова та робота. Короткий огляд мовленнєвих порушень та причини їх виникнення.

Будова мовленнєвого апарату: центральний відділ; периферичний відділ

Центральний відділ знаходиться в головному мозку.

Частини:

- кора головного мозку

- провідні шляхи

- підкорковий відділ

- ядра стовбурів (продолговатого мозку) та нерви

Мовлення розвивається на основі рефлексів.

Всі органи периферичного мовленнєвого апарату іннервуються черепно-мозковими нервами:

1. трійчастий

2. лицьовий

3. язико-глотковий

4. додатковий

5. під’язиковий

Через цю систему передаються нервові імпульси від центрального мовленнєвого апарату до периферичного. Імпульси приводять в рух мовленнєві органи.

Переферичний мовленнєвий апарат складається з:

1) дихальний відділ

2) голосовий

3) артикуляційний

До дихального відноситься:

- грудна клітка

- легені

- бронхи

- трахея

До артикуляційного відділу:

- губи

- язик

- щелепи

- тверде та м’яке піднебіння

- альвеоли

Переферичний мовленнєвий апарат служить для надання повітря, утворення голосу.

Мовленнєві порушення та причини їх виникнення.

Всі види порушень, що розглядаються в даній класифікації, на основі лінгвістичних для психологотипу критеріїв можна підрозділити на дві великі групи залежно від того, який вид мовлення порушений: усний або писемний.

Порушення усного мовлення, у свою чергу, можуть бути розділені на два типи: 1) фонаційний (зовнішній) оформлення мовлення, який називають порушеннями вимовної сторони мови, і 2) структурно-семантичного (внутрішнього) оформлення мовлення, які в логопедії називають системними або поліморфними порушеннями мови. Виділяють такі порушення усного мовлення: дисфонія(афонія), браділалія, тахілалія, заїкання, дислалія, ринолалія, дизартрія, алалія, афазія.

Порушення писемного мовлення.

1. Дислексія - часткове специфічне порушення процесу читання.

2. Дисграфія - часткове специфічне порушення процесу листа.

Таким чином, в логопедії виділяються 11 форм мовленнєвих порушень, 9 з них складають порушення усного мовлення на різних етапах її породження і реалізації, і 2 форми складають порушення писемного мовлення, що виділяються залежно від порушеного процесу. Порушення усного мовлення: дисфонія (афонія), тахілалія, браділалія, заїкання, дислалія, ринолалія, дизартрія (анартрия), алалія, афазія. Порушення писемного мовлення: дислексія (алексія) і дисграфія (аграфія).

Для подолання мовленнєвих вад корекційно-педагогічна робота спрямована в таких напрямах:

1.Підготовка артикуляційного апарату до формування артикуляційних укладів:

Ø корекція мовленнєвого дихання і голосу;

Ø розвиток артикуляційних рухів та певних особливостей якості цихрухів — їх сили, точності, координованостї, синхронності;

Ø розвиток кінестетичних відчуттів.

2.Корекція дефектів звуковимови:

Ø постановка звуків та їх автоматизація;

Ø диференціація звуків;

Ø розвиток самоконтролю;

Ø формування активного самостійного спілкування.

3. Корекція фонематичного розвитку:

Ø формування звукових образів слів;

Ø розвиток фонематичного аналізу.

4. Удосконалення навичок граматично правильного мовлення:

Ø диференціація предметно-синтаксичного значення грама­тичних морфем;

Ø формування навички їх практичного виокремлення;

Ø формування спрямованості уваги на граматичне оформ­лення мовлення;

Ø формування уміння вживати різні типи синтаксичних кон­струкцій речення;

Ø розвиток трансформаційних синтаксичних операцій.

5. Розвиток активної пізнавальної діяльності, невербального мислення, пам'яті, уваги, зорового гнозису.

Корекційно-педагогічна робота будується в ігровій формі за принципом «від простого до складного» і спрямовуємо на позитив­ний результат.

Кiлькiсть переглядiв: 275

Коментарi