Задувайло Тетяна Петрівна , вчитель-дефектолог (тифлопедагог) - освіта повна вища, кваліфікаційна категорія "спеціаліст першої категорії".

Вчитель-дефектолог (тифлопедагог) дошкільного навчального закладу здійснює корекційно-розвиткову роботу з навчання та виховання сліпих і слабозорих дітей, координує і направляє корекційно педагогічну роботу в закладі.

Напрямки роботи тифлопедагога:

- тифлопедагогічне обстеження дітей;

- проведення спеціальних корекційних занять;

- участь в методичній роботі дошкільного навчального закладу;

- робота з батьками, діти яких мають порушення зору.

Тифлопедагог проводить такі заняття:

- розвиток зорового сприймання;

- розвиток дотику і дрібної моторики;

- орієнтування в просторі;

- соціально-побутове орієнтування.

В спеціальному дошкільному закладі для дітей з порушенням зору здійснюється , лікувально-відновлювальна та корекційно-виховна робота, яка забезпечує не тільки можливість засвоєння дітьми загальноосвітньої програми , але й розвиток та охорону функцій зорового аналізатору, корекцію і компенсацію вторинних відхилень у розвитку.

Дослідження спілкування дітей з глибокими порушеннями зору дошкільного віку проведена Л.І. Солнцевою, показала, що воно розвивається за тими ж закономірностями, що і у дітей зі збереженим зором, і пов’язано з розвитком мови.

Підгрунтям для правильного розвитку мовлення дошкільників є всебічний розвиток дитини. Це загально розвиваючі вправи для розвитку координації рухів та зміцнення м’язів , мімічні та артикуляційні вправи , вправи на розвиток уваги та пам’яті , ритмічні вправи , що узгоджують рухи з мовою, вправи для розвитку дрібної моторики пальців рук, тобто пальчикова гімнастика , що прямо пов’язано з розвитком мовлення.

Мовлення з рухами – це найкращий засіб ритмічного впорядкування інтонаційного збагачення, відпрацювання мовного дихання та удосконалення артикуляції.

Різноманітні вправи в комплексі збагачують уявлення дитини про навколишній світ, відпрацьовується швидка рухова реакція, розвиток м’язів

рук , що буде доброю підготовкою для оволодіння письмом.

Комплексний підхід у корекційній роботі з розвитку мовлення дітей з порушенням зору

Порушення зорового сприймання в дітей, які мають порушення зору, веде за собою ряд вторинних відхилень, а саме: порушення уваги, пам’яті, загальної та дрібної моторики, недосконалість логічного мислення та мовленнєві порушення. Вони можуть посилюватися під впливом зорового дефекту. У зв’язку із цим знижується компенсаторна роль мовлення, що негативно впиває на розвиток пізнавальної діяльності та навчання загалом.

У дітей із порушенням зору вади мовлення своєрідні за вираженістю, симптоматикою і структурою. У поєднанні із зоровим дефектом вони призводять до непідготовленості дітей до навчання в школі, спричиняють відставання у формуванні мовленнєвих навичок і накопиченні мовленнєвих порушень, схильність до порушень писемного мовлення, низький рівень пізнавальної активності. Більшість дітей із глибокими порушеннями зору мають значні фонетико-фонематичні порушення, у них не сформовані процеси фонематичного аналізу та синтезу; у дітей невеликий словниковий запас.

Мовленнєвий розвиток дошкільника не вкладається у звичайні вікові межі та виражається в особливостях мовлення. Розлади мовлення дітей із порушенням зору різноманітні, складні за ступенем вираження, структурою і стосуються мовлення як цілісної системи, де мовленнєві порушення не є єдиним ядром аномалії. Формування мовлення таких дітей протікає в складніших умовах, ніж у зрячої дитини.

Причини порушення мовлення у дитини:

- Недостатня рухливість органів артикуляційного апарату або наявність дефектів в їх будові.

Причиною цього є те, що діти довго смокчуть соску, палець. Може бути органічна вада – коротка під’язикова вуздечка, неправильна будова зубів.

- Зниження слуху. Батькам необхідно оберігати слух від постійних звукових впливів ( голосно не включати телевізор, радіо, магнітофон).

- Надмірне форсування мовленнєвого розвитку. Не можна навантажувати дитину в ранньому віці складним мовленнєвим матеріалом: повторювати незрозумілі слова, слова складної складової структури, складні вірші, вимовляти звуки, які недоступні для дітей раннього віку.

- Неправильне мовленнєве спілкування батьків з дитиною ( сюсюкання).

- Наявність двомовності у сім’ї.

- Педагогічна занедбаність у дитини. Недорозвиток фонематичного слуху.

Освіта дітей з обмеженими можливостями розвитку передбачає створення для них спеціального корекційно-розвивального освітнього середовища, що забезпечує адекватні умови й можливості для здобуття освіти в межах спеціальних освітніх стандартів, лікування та оздоровлення, виховання та навчання, корекції порушень психофізичного розвитку, ранньої соціалізації.

Щоб компенсувати недоліки зорового сприймання у роботу необхідно включити всі збережені аналізатори. У першу чергу, це робота рук. Тактильна здатність дрібних м’язів дає уявлення про форму, величину й положення предметів. Розвиток рухів рук і придбання сенсорного досвіду має компенсаторну функцію у сфері пізнавальної активності дітей із порушенням зору, сприяє активізації зорових функцій, тобто покращує зорове сприймання та розвиває мовленнєву діяльність. З метою забезпечення мовленнєвої компетентності дошкільника з порушенням зору необхідно враховувати зорові діагнози, застосовувати спеціальні засоби наочності, володіти особливими методами і прийомами тифлопедагогіки, які полегшують процес становлення зв’язного мовлення. Розглядання предметів, картин, ілюстрацій із використанням відповідних методів і прийомів дає можливість дітям упізнавати, називати предмети, визначати їх характерні ознаки та відповідні дії. Тільки методично правильна організація роботи з урахуванням вимог тифлопедагогіки до різних видів наочних посібників у різноманітних формах дитячої діяльності (особливо з використанням ігрових прийомів) сприяє формуванню правильних, глибоких і стійких уявлень про форму, колір і предмет загалом, дає можливість активізувати мовленнєвий розвиток дитини.

Роботу з розвитку мовлення в спеціальному дошкільному закладі для дітей з порушенням зору слід проводити в таких напрямах:

- розвиток фонематичного слуху;

- формування навичок правильної звуковимови;

- збагачення й уточнення словникового запасу;

- розвиток уваги до морфологічного складу слів і словозміни в словосполученнях;

- робота над граматичною структурою речення, виховання вміння правильно складати прості поширені речення у зв’язному мовленні;

- розвиток діалогічного, монологічного і зв’язного мовлення.

Для кожної дитини з порушенням зору потрібно визначити місце на занятті з урахуванням зорового діагнозу, гостроти зору та косоокості. При світлофобії дитину треба посадити так, щоб не було прямого подразливого потрапляння світла в очі. Діти з низькою гостротою зору займають перші місця. У разі збіжної косоокості дитині слід зайняти місце в центрі. У випадку різної гостроти зору обох очей дитину садять здоровим оком ближче до центру.

Під час занять рекомендується диференційовано використовувати спеціальну наочність певних розмірів: більших розмірів для фронтальних занять та менших – для індивідуальних. Вона має співпадати з показниками основних зорових функцій дитини ( гострота зору, поле зору) та зоровим діагнозом ( близорукість, амбліопія тощо).

Під час демонстрації кольорових зображень необхідно дотримуватися наступних вимог: використовувати яскраві, насичені, контрасні чисті природні кольори ( помідор – червоний, огірок – зелений тощо). Особливо це важливо на початкових етапах роботи з дитиною, коли зорове сприйняття страждає через відсутність еталону об’єкта, що показується.

Під час роботи із сюжетними зображеннями для дітей із низькою гостротою зору слід виключати незначні деталі, які не впливають на зміст сюжету.

Демонструючи дидактичний матеріал, наочні засоби, вихователь повинен враховувати не тільки його розміри та колір, але чіткий контур об’єкта, просліджувати його за допомогою указки.

Для виконання зорової роботи за столом площа робочої поверхні повинна бути вертикальною або горизонтальною в залежності від виду косоокості ( у разі розбіжної косоокості – горизонтальна, а в разі збіжної – вертикальна) та від нозологічної форми очної патології ( у разі афакії, міопії, глаукомі – вертикальна, у разі гіперметропії – горизонтальна ). Саме тому для зорової роботи окремих дітей постійно використовується підставка, фланелеграф, мольберт тощо.

Для дітей із порушенням зору темп проведення занять має бути повільнішим, адже такі діти потребують довшого часу на первинний та вторинний огляд матеріалу.

Кожне заняття включає спеціальну гімнастику для очей, яка має тренувальний або релаксаційний характер залежно від зорового навантаження.

Фізкультхвилинки рекомендується проводити в ігровій формі з музичним супроводом, з урахуванням вікових та зорових особливостей.

Навчально-корекційна робота з дітьми, які мають порушення зору, побудована з дотриманням цих вимог, активізує їх зорові функції, покращує зорове сприймання й удосконалює мовленнєві здібності.

Харчування для здорових очей.


Перше, що ви повинні зробити, якщо хочете покращити зір у дитини і свій зір, - це розпочати правильно харчуватись. Їжа повинна бути багата калієм і слідуючими вітамінами.

Вітамін С (аскорбінова кислота) сприяє опору організму. Найбільш багаті вітаміном С плоди шипшини, чорної смородини, цитрусові, цибуля, листові овочі.

Дуже важливий вітамін А, який необхідний для нормального обміну речовин і виведення шлаків з організму. Вітамін А утворюється із поступаючого з їжею каротину, який нагромаджений в моркві, салаті, в зелених частинах рослин, рибному жирі, яєчному жовтку, в ікрі.

Вітаміни групи В впливають на харчування нервових клітин.

Вітамін В1сприяє згоранню крохмалю і цукру, забезпечуючи енергією м»язи. Джерело вітаміна В1 в арахісі, хлібних злаках (житі, пшениці, кукурудзі), пивних дріжджах, темному рисі, меді.

Вітамін В2необхідний для кисневого обміну. При його недостатності розриваються мілкі судини, очі наливаються кров»ю. Джерело вітаміну В2 -зелене листя овочів, яблука, пшениця, темний рис, пивні дріжджі.

Вітамін В6, мінімальна добова норма якого – 2мг, є природним заспокійливим. При його недостатності очі страждають від втоми. Джерело вітаміну В6: капуста, хлібні злаки, жовток яйця, риба всих видів.

Вітамін В12 сприяє повноцінному складу крові. Джерело вітаміну В12: виноград і виноградні соки, петрушка, яєчний жовток, чорнослив, абрикоси, чорна смородина.

Калій – дуже важливий мінерал для підтримки молодості і сили очей. Калій нагромаджується в яблуках, меді.

Зорова гімнастика – помічник у збереженні

та поліпшенні зору дітей

На зоровий апарат дитини дошкільного віку чинять неабияке навантаження користування смартфоном, комп’ютером, планшетом чи телевізором.

Однією з форм профілактики та корекції порушень зору, запобігання перевтомі зорового апарату є зорова гімнастика, спеціальні вправи для очей. Виконуючи такі нескладні вправи щодня, можна не лише зберегти зір, а й впровадити його повноцінне функціонування.

Проведення з дітьми зорової гімнастики як у дошкільному закладі , так і вдома:

- знижує втомлюваність очей;

- зміцнює очні м’язи;

- знімає напруження;

- запобігає виникненню порушень зору;

- позитивно впливає на загальну працездатність зорового аналізатора та всього організму.

Для того, щоб захопити дитину й викликати в неї інтерес до зорової

гімнастики, рекомендовано батькам виконувати вправи для очей разом з нею.

Зорову гімнастику слід проводити під час роботи за комп’ютером: для 4-5- річних дітей після 5 хвилин роботи, а для 6-7-річних – після 7-8 хвилин роботи. Тривати зорова гімнастика має 1-2 хвилини.

Пропонується декілька простих вправ, які зручно виконувати з дитиною вдома.

- Підвісьте різноколірні картонні кружечки різних розмірів у кутках кімнати під стелю. Запропонуйте дитині подивитися на лівий кружечок декілька секунд, потім на правий, заплющити очі на 10 секунд. Виконайте з дитиною цю вправу 3-5 разів.

- Запропонуйте протягом 10 секунд почергово заплющувати й розкривати очі для розслаблення м’язів, що підтримують очне яблуко.

- Сядьте навпроти дитини й поставте руки під підборіддя, щоб уникнути рухів голови. Запропонуйте дитині зробити те саме. Слід підняти очі й подивитися вгору, потім вниз по 4 рази, перерва 10 секунд; потім вліво, вправо по 4 рази, перерва 10 секунд.

- Розмістіть на стелі малюнок у вигляді змійки, спіралі. Запропонуйте дитині «пройти шлях» очима від початку змійки до кінця, від початку спіралі до кінця.

- Запропонуйте дитині уявити перед собою квадрат і «обвести» його очима по периметру за годинниковою стрілкою та проти неї, провести уявні лінії по діагоналі – з лівого верхнього кута у правий нижній та з лівого нижнього кута у правий верхній.

- Відшукайте за вікном дуже віддалений об’єкт. Запропонуйте дитині подивитися через вікно на нього та уважно розглядати впродовж 10 секунд, потім перевести погляд на об’єкт, що знаходиться в кімнаті. Повторити вправу слід 3-4 рази.

- Запропонуйте дитині простягнути перед собою праву руку. Відтак повільно водити вказівним пальцем вправо-вліво, вгору-вниз і поглядом стежити за ним.

Користь наведених вправ зорової гімнастики буде відчутно лише за умови систематичного їх виконання. Так ці вправи слід виконувати щоденно протягом 10-15 хвилин у будь який час після зорової діяльності.

« Світ на кінчиках пальців »


Є книги, які можна лише читати на дотик - це книги для незрячих та слабозорих читачів.

«Світ на кінчиках пальців» - так про них говорять ті, хто отримав доступ до інформації та світової культури завдяки винаходу Луї Брайля, видатного французького тифлопедагога, музиканта, гуманіста.

« Якщо очі не можуть розповісти мені про людей, події, ідеї та картини, я знайду інший спосіб, як про це довідатись» (Луї Брайль).

Головна функція таких книг – допомогти сліпій чи слабозорій дитині в обстеженні та сприйнятті навколишнього світу. Дати цим дітям реальні уявлення про довкілля і зробити це найбільш цікавими, простими і доступними засобами. Знаходячи предмети з різних матеріалів, дитина асоціативно пов’язує їх з справжніми предметами, деякі об’єкти можуть звеніти, шелестіти, шурхотіти. Ці книги можуть широко використовуватись як наочно-дидактичний матеріал для проведення корекційно-розвиваючих занять зі сліпими та слабозорими дітьми. Сліпі діти особливо потребують радісних, світлих вражень, приємних переживань, щоб не відчувати своєї неповноцінності і бути насправді щасливими.

Перше знайомство з тактильної книгою розпочинається з обстеження обкладинки, визначається її форма, потім сторінки і зображення предметів, визначення літер, з яких починається даний предмет та передача крапками зображення літери в азбуці для сліпих.

За допомогою дій проводиться обстеження:

натисни - для визначення твердості

зігни - для визначення м’якості

погладь - для визначення гладкості

обведи – для визначення форми

затисни кулачок – для визначення об’ємної форми та величини

проведи пальчиком – для визначення довжини

Щоб допомогти сліпим та слабозорим дітям у сприйманні предметів навколишньої дійсності і за допомогою дотику вони дістали інформацію про довкілля, ми виготовили «Тактильні книги». Ця книга включає ознайомлення з алфавітом через обстеження предметів на дотик, цифрами від 1 до 10, знайомство з шрифтом Брайля. Інші книги включають тематику: знайомство з світом тварин, комах, овочів, фруктів та геометричних форм.

Консультація для батьків

Запобігання травматизму очей у дітей.

Поранення очей – одна з найважливіших причин сліпоти у дітей на одне чи обидва ока . Найчастіше дістають травми очей діти. Які надзвичайно активні, до всього цікаві, але ще не досить свідомі. З ними слід проводити наполегливу виховну роботу, терпляче роз’яснювати їм небезпечність деяких ігор, які вони самі вигадують. Цьому можуть сприяти книжки, картинки, віршики, бесіди. Переконувати дітей у необхідності дбайливого ставлення до очей потрібно у всі періоди їхнього життя. Завжди небезпечно поранити або забити очі. Незначне, на перший погляд, пошкодження, яке на інших частинах тіла може залишатися і непоміченим . на оці не рідко зумовлює невиліковну сліпоту.

У дітей раннього віку травми очей дають особливо тяжкі наслідки.

Бурхливо розвивається запалення, що супроводжується алергією. Значно швидше ніж у дорослих, зморщується очне яблуко. Зменшується в розмірі (на 12-14 день) . Іноді поранення очного яблука може викликати сліпоту обох очей. Діти повинні знати в доступних для їхнього віку межах про значення очей у житті, про їхню будову, необхідність дбайливого ставлення до органу зору. Небезпечні для охорони зору у дітей саморобні і фабричні іграшки особливо рогатки, луки, потрапляння в очі смітинок, пушинок, лушпинки зерна, іскорки бенгальських вогників і інші токсичні мікроорганізми. Необхідно відразу звернутися за допомогою до лікаря. В офтальмології важлива кожна мить. При вчасно призначеному лікуванні травма може не дати важких наслідків.

Шановні батьки!

Дотримуйтесь всіх необхідних правил для розвитку у дитини гостроти зору !

Слідкуйте за правильним носінням окулярів!

Постійне носіння окулярів сприяє розвитку зору, запобігає розвитку косоокості. Дитина повинна користуватися окулярами і під час різних захворювань. Недотримання цієї поради сприяє появі косоокості. Під час захворювання слідкуйте , щоб дитина не приділяла багато уваги читанню, малюванню, розгляданню дрібних предметів. Слідкуйте за тим , щоб у дитини не вироблялась шкідлива звичка дуже близько наближати до очей книгу або альбом для малювання . Це може привести до короткозорості. Відстань від ока до книги повинна бути 35-40 см.

Шановні батьки !

Самовільно не змінюйте лікування дитини, яке призначив лікар.

Дуже корисно дітям загальні оздоровчі міроприємства: систематичні прогулянки, свіже повітря в кімнаті, гарна організація літнього відпочинку. Тільки спільні зусилля медичного персоналу, батьків і дошкільного закладу приведуть до покращення зору дитини.

Кiлькiсть переглядiв: 236

Коментарi